?

Log in

Щоденник людини [entries|archive|friends|userinfo]
Листи в майбутнє

[ website | Музична формація =ФІОЛЕТ= ]
[ АвтоБіо | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

фіолет [квітень. 10-е, 2015|11:29 am]
Листи в майбутнє
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

в обличчя... [квітень. 2-е, 2015|04:49 pm]
Листи в майбутнє
ПосиланняПрокоментувати

в обличчя... [березень. 8-е, 2015|05:14 pm]
Листи в майбутнє
xi6JhYSlzoY
ПосиланняПрокоментувати

писанина [березень. 4-е, 2015|04:11 pm]
Листи в майбутнє
молитва

дай боже, у кожного колі й сірожи
стане душі, щоб не впасти під тиском обставин негожих.
дай боже, у кожної ані і олі,
стане ножів, щоб не здатись їбучій і безтактовній долі.

дай боже, у кожного вані й андрія
стане грошей, щоб не здати на брухт свої мрії.
дай боже, у кожної іри й ельвіри
стане любові, щоб сенсом заткнути космосу чорні діри.

дай боже.

дай боже, у кожного валіка й васі
стане уваги, щоб душу свою на віки не лишити на трасі.
дай боже, у кожної лори і тані
стане цілунків, щоб гоїти рідних палаючі рани.

дай боже, у кожного ігоря й вови
стане втіх сексуальних, щоб війн не було нових.
дай боже, у кожної дарки й оленки
стане сукна на рушник, вишиванку й весільну сукенку.

дай боже.

дай боже, у кожного льохи і влада
стане вогню у серцях, щоб не гвалтувалася правда.
дай боже, у кожної юлі й марини
стане насіння, щоб дати дорогу у світ новій людині.

дай боже, у кожного вітьки й олега
стане книжок, шоб пізнати де зло, де добро, а де альфа й омега.
дай боже, у кожної люди і ніни
стане вапна, щоб великдень приходив у сонячні стіни.

дай боже.

дай боже, у кожного петрика й жені
стане акордів і слів, щоб не падали нові мішені.
дай боже, у кожної алли й світлани
стане чистих полотен, щоб очі пізнали нірвану.

дай боже, у кожного ореста й жори
стане віршів у кишенях, коли хочуть золота гори.
дай боже, у кожної нати й оксани
стане повітря, щоб димом не дихати марихуани.

дай боже.

дай боже мені не забути всіх тих, хто робив мене мною.
дай боже і я дотягну до світанку нового й лишуся у ньому собою.

дай боже.

2015
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

звук [березень. 4-е, 2015|10:59 am]
Листи в майбутнє
Y7YrQbJdQJg

остання студійна робота мого сольного проекту. завантажити.
ПосиланняПрокоментувати

писанина [лютий. 19-е, 2015|12:36 pm]
Листи в майбутнє
якби, але

п'яна й від того здаєшся сильнішою звичного. я не ведусь.
п'яна й від того надміру спокуслива. я вимикаю радари.
п'яна й від того здаєшся граційною в власних очах. я сміюсь.
п'яна й від того надміру смілива з чужими. не пара ми, зовсім не пара.

а пара дурних он посунили кроком в'язким в магазин,
у них все зносилось до дір, все незвичне затерлось у побут,
вже будь краще п'яною завше, а я собі буду один,
любов - революція в грудях, а не квартирний добробут.
а потім поглянь на їх очі... ні, ні - ти поглянь, я прошу,
у нього блакитні були, в неї карі - тепер там впокоєна сірість,
раніше під дощ як вар'яти, тепер як старі від дощу
пошвидше у стіни, і де ж, блядь, та пара поділась?...

бухай. наркомань.
дресируй у собі хвору шльондру.
падай з балконів, тряси й лихомань.
та тільки не лізь під буденності затишну ковдру.

бо бачу я дикі пелюстки, за тим підвіконня й вазон,
любов - революція в грудях, а не кухонний притон,
в якому ти сходиш красою в кастрюлі й пусті тарілки,
лови плинність митей допоки тебе не зловили роки.

2014
Посилання1 коментар|Прокоментувати

писанина [лютий. 9-е, 2015|07:56 pm]
Листи в майбутнє
ще стільки більших міст і менших містечок,
де не звучала наживо наша музика в оголеності її, -
мені видається, тамтешнім дівчаткам не стане аптечок
зупинити загнане серцебиття. потому як ноги мої
сходять на різного пошибу сцени,
очі ваші наповнюються вологою ясністю і теплом,
душі перетворюються на зорепоглинаючі антени,
святі стають грішними, грішні святими за нашим концертним столом.

ще стільки більших міст і менших містечок,
де не рвалися струни наші зі зв'язками через раз,
я знаю напевне, що мало нам буде аптек і аптечок,
щоб втамувати спрагу бажання сцени нотний екстаз,
який глибше всього психотропного забирає/ламає мости, -
не стане жодних ліків, щоб відсутність цього знести.

ще стільки... так, ще стільки пісень і облич зустрічних,
і в кожній по всесвіту, в кожному бачиш окремий світ,
немає ніяких рецептів, ніяких способів жити вічно,
окрім як мати наступного разу кому сказати "привіт...",
й за тим закриваючи очі себе відкриваючи звично і ні
без зайвих думок і без помислів корисних, так наче завтра немає,
співаєш і їй, і йому, і тобі, і тобі... і тобі!..
тримаю бо міцно тримають мене і я іншого щастя не знаю.

не знаю, бо думати, ніби щось знаєш, то курам на сміх.
звучати і бути почутим, відчутим - улюблена з плотських утіх.
а потім... десь їздить шляхами незнаними й твій молоковоз,
то в чому ти певен, скажи? що реальне, а що не всерйоз?..

2014 / дорожній ескіз чогось важливого випадково знайдений у новому році і переосмислений на предмет залежності тих кому є що сказати і тих кому стає сил і відкритості це почути
ПосиланняПрокоментувати

фіолет [лютий. 9-е, 2015|04:39 pm]
Листи в майбутнє
cauPOJco8yU
ПосиланняПрокоментувати

в обличчя... [лютий. 2-е, 2015|07:58 pm]
Листи в майбутнє
123245456
Посилання3 коментарі|Прокоментувати

писанина [січень. 15-е, 2015|02:23 pm]
Листи в майбутнє
я знаю залізно життя

наші розшиті бісером сміху хмільні місяці,
неначе уривки із книг - щось спливає із пам'яті,
щось рідне на дотик - підлога, дивани, стільці...
твої?.. чи вже іншим, чужим кимось зайняті?..

ми виросли з книг Бегбедера, ми в музику Баха вросли,
тепер ми свідомі життя як щоденно-програмного бою,
і там де колись вечорами сиділи смішні пацани,
ти знаєш - не так вже і просто під тридцять лишатись собою.

а потім читаєш щоденник свій - з ким це було?..
і звідки в тобі була певність - що ми - це сьогодні й назавжди?..
свобода зійшла на іскристі бажання, бажання - на чисте бабло,
помер Кастанеда, романтика юності й істини правда.

та ні... що б не дохло там з часом, куди б не котились роки,
і руки чиї б не торкали плечей твоїх, я не вмираю,
я й досі тримаю у пам'яті - грудень, дві холодом вмиті щоки
тулилися спрагло і знали, що світу їм буде замало.

і скільки б тій парі не випало часу на п'яне разом,
і скільки потому б чужих не приходило в ліжку з тобою поспати,
я знаю залізно, життя - це намисто моментів, життя - це любов,
хай краще розірве тебе на шматки, ніж ти інших на вдалі цитати.

епоха великих депресій - і боязнь не встигнути встигнути все
розводить людей по холодних квартирах, по офісних нірках стандартних.
я знаю залізно, життя - це від Луцька до Львова розбите в нічого шосе,
я знаю, кому все дається полегко, той потім втридорога платить.

мінялись обличчя, квартири, роботи, смаки - не мінялось життя,
у пазлах своїх протирічних воно формувало довершеність,
ми виросли з книг Бегбедера, помер Кастанеда, зносилися тисячі "я",
я знаю залізно, життя - це намисто випадків, а не кармічна приреченість.

2015
ПосиланняПрокоментувати

писанина [січень. 8-е, 2015|09:45 pm]
Листи в майбутнє
посттравматичний нтн мзчн рчттв

музика - швидке мистецтво пломеніючих душ,
консервація летких емоцій і сліз мілких калюж.
музика - в суботу запишемо на кухні новий альбом,
ти в музиці - це ти з нами, завжди й кругом.

першого талого снігу під ноги брудна вода,
я вибираю третій шлях, там де тулять два,
я вибираю життя, я вибираю гітарний звук,
ісус, аллах, будда - стікає кров із святих ваших рук.

я абсолютно відкритий до звуку, до нових слів,
від тисячі чужих альбомів душа моя темний хлів,
та світла в ньому більше ніж в храмах. звучить нота до.
музика - кіліманджаро моя й маріанського жолобу дно.

гаснуть серця епохи холодно чай замерз,
що завтра дорожчим для мене буде - томик віршів чи новенький мерс?
якби замість глини і крові людей замішали на небі й піснях,
чи знав би в окопі снігами приласканий хлопець про смерті страх?

музика - швидке мистецтво пломеніючих душ,
артилерійські залпи чи оркестровий туш?
музика - в суботу запишемо на кухні нові пісні,
донецьк, париж, багдад... - ти в музиці. ти на вічній війні.
ПосиланняПрокоментувати

фіолет [січень. 8-е, 2015|06:38 pm]
Листи в майбутнє
2
ПосиланняПрокоментувати

звук [січень. 8-е, 2015|06:38 pm]
Листи в майбутнє
144067703

завантажити альбом
ПосиланняПрокоментувати

писанина [грудень. 19-е, 2014|05:43 pm]
Листи в майбутнє
Аd.

й не допоможе ні часник мені, ані розп'яття,
кілки осикові, вода свячена... - все не те,
коли листком осіннім опадає твоє плаття,
коли гріховне у очах моїх примірює святе.

грудей оголених спокуса млосно дика,
і забуваю хто Я, хто за мною, куди йти,
своїм зміїним і роздвоєним язиком
пробуджуєш страшне. в мені чорти
зриваються, кидаються голодні,
їм треба крові, треба з душ солодкий сік,
у них немає завтра, тільки тліюче сьогодні,
що буде потім - неважливо, не про них.

імла спаде та душ не змиє бруд сердечний,
і губи зраджені спитають - що не так?
не знайду слів і тільки осінь безконечна
мене покличе в мандри по неторканих світах.

2013
Посилання4 коментарі|Прокоментувати

звук [грудень. 16-е, 2014|05:49 pm]
Листи в майбутнє


new! із сольного проекту
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

писанина [грудень. 15-е, 2014|04:26 pm]
Листи в майбутнє
онлайн/оффлайн

у день, коли скінчиться інтернет і світ замовкне,
коли мільйони тих, хто розучився говорити
назовні вийдуть і повітря прохолодне
життям омиє їх, згадай, як Майстер любить Маргариту.

там замість усмішок горять з пластмаси смайли,
там замість слів подяки ставлять лайки й досить,
там замість спогадів на жорстокому таблиці файлів,
коли впаде мережа, пригадай як під дощем по місту босі...

останні вікна мої в місті, далі поле й павутина ліній,
тримають рами дерев'яні зиму й не впускають в наш вігвам,
я так зжурився за тобою, що в повіки мої закохався іній,
ти не приходиш більше в гості, твій яскравий інстаграм
стабільно ріже плин життя в розмірені квадрати,
п'ятнадцятисекундних відео кіно твоїх бентежно юних днів,
і замість втішних діалогів мертвим писані цитати,
коли впаде мережа, пригадай, як ноги твої втомлені я грів.

полиці книг припали пилом, так втомився
для тебе боронити від орди наскоків затишок я наш,
у день, коли замовкне світ і інтернет скінчиться
і перестане на онлайн/оффлайн ділитися життя і час -
прийди в ці стіни й будемо до ранку говорити,
обличчя до обличчя, без трикрапок й пустоти,
коли впаде мережа, будемо сміятися, любити, будем жити,
і де дротів річки текли, у землю ми посадимо квітки.

і не пиши мені сьогодні, я онлайн та не з тобою,
і де той день, і де той світ, і Майстер з Маргаритою?.. - пусте,
і тільки смайли поміж нами замість ніжних діалогів,
і тільки сніг за вікнами як і мільйон ночей тому тугою світ мете.

2014
ПосиланняПрокоментувати

писанина [грудень. 11-е, 2014|05:57 pm]
Листи в майбутнє
алхімія тонких країв

самотність твоїх вечорів - я боюся,
що груди розірвеш і впустиш туди заметіль,
ненавиджу очі твої і на них же молюся,
і жив би з тобою та з цукром смакуючи сіль
не знав би до скону як тіло твоє розділити зі світом,
як серце твоє у руках своїх втримати і не зійти
на мізер, на слабкість ревниву, на відчаю сніг млосним літом,
де прірва для мене, для себе ти бачиш надійні мости.

тим літом ми часто лежали в траві і вглядалися в небо,
прогріта земля нам комфортніша ліжок м'яких,
нас перло від світу, від нас самовпевнених перло,
від думки про те, що під зорями більше не буде таких.
горіли міста понад вечір, то молодість мліла в пожежах,
і тисячі юних, доросліших рвали сердець благодать,
під ноги лягали невинності, клятви, слова і одежі
і падали ми в неосяжну безодню зіркових латать.
все ліпше в собі я віддав тобі так, наче завтра не стало,
все темне в собі ти відкрила мені і чекала на світла ковток,
і важко опісля ходити землею, коли ти ногами топтався по хмарах,
буденність гіркіша за попіл колись запашних пелюсток.
твоя неприкаяність, мій егоїзм - ми змішали в єдине
невтішне і радісне, кисле й солодке, алхімія тонких країв,
і вовчі обійми мої і свобода твоя лебедина,
любові тобі всеприйнятної, спокою серцю своєму - чого я хотів?
і спала ти, сизий туман оповив краєвиди, протиснувся в стіни,
я мовчки зібрав все потрібне, закрив за собою вхідні,
лишив тобі серце своє на подушці й повіявся в далі осінні,
а все, що лишилось у грудях, словами посаджу в пісні.

інакшість твоїх вечорів - я боюся,
що хтось не підтримає, хтось не відчує, не лишить вогню у вікні,
ненавиджу очі твої і на них у піснях я молюся,
і жив би з тобою та руки мої нині стали для тебе чужі.
у зимах холодних, прудких хуртовинах спокійно мені поміж рим,
життя своє міряю точками карти і голосом зірваним в тишу,
я знаю, що значить любов відтепер - це не спокій з собою таким,
це радість за тебе і щастя твоє, хто б кого і коли не залишив.
ПосиланняПрокоментувати

фіолет [грудень. 8-е, 2014|10:31 pm]
Листи в майбутнє
RcHOXac-AMw

вчора в Києві.
ПосиланняПрокоментувати

писанина [грудень. 5-е, 2014|01:01 pm]
Листи в майбутнє
IMG_2179

дорожній хіп-хап останніх 5-ти

медитативна зміна демісезонних ландшафтів,
в бусі свіжо, рятує коцик, музика, сміх,
хрестик літає, нервово колишуть подільські ями,
5 років граємо музику, 5 років від чужих до своїх.

здається, цілі епохи перед очима зникали,
а я тільки і мислив, щоб самим не зникнути в них,
компроміси/принципи-бляді, вставали - знов засинали,
5 років граємо музику, 5 років від своїх до чужих.

пригоди провінційних вар'ятів - самі не чекали,
наш зоряний час десь попереду - вірю в нас непростих,
всім вам дякую - за те, що любили, хотіли, писали,
5 років граємо музику, 5 років від чужих до своїх.

ми душевні пірати - навчились дім цінувати,
в бусі віскі, чай, бургери - типовий дорожній триптих,
а я мрію з менами в штатах, в лондоні побувати,
5 років граємо музику, 5 років від своїх до чужих.

медитативна зміна демісезонних ландшафтів,
тисячі кілометрів, в лобове ліпить сніг,
качумати, сміятись, спати, знов качумати,
5 останніх я знаю, чому з'явився на світ.

2014
ПосиланняПрокоментувати

фіолет [листопад. 30-е, 2014|10:09 pm]
Листи в майбутнє
ПосиланняПрокоментувати

писанина [листопад. 27-е, 2014|03:11 pm]
Листи в майбутнє
!! k____by_denissaintclair-d5zexjt

грибні рефлексії по ній

та я для тебе сонце затулю одною лівою,
я море Чорне поверну країні рідній, чуєш?..
навчуся піцу готувати з ананасом й чорносливами,
але ж ти в мене більше не ночуєш.

та я для тебе гіркоту в сльозах зведу на цукор,
до мене більше не дзвонитимуть чужі й голодні, чуєш?..
про те, як сильно лЮблю, прокричу в найкращий в світі рупор,
але ж ти в мене рік як не ночуєш.

та я для тебе з гір лавиною тепла зійду й накрию,
і ти забудеш ром, віталіків, рустамів і андріїв, чуєш?..
для тебе, милої, із хмар найтонших сукню неповторну зшию,
але ж ти в мене цілий вік як не ночуєш.

та я для тебе буду вічно. стиглим літом в січень крижаний,
від найсильнішого дощу тебе сховає моя парасоля, чуєш?..
найліпшим в світі батьком буду для дітей наших чудних,
та ти не ночувала в мене, люба, й досі не ночуєш.

і не було тебе ніколи, - я не вимріяв. не склалось,
і море лишиться де було й сонце обпече твої шовкові плечі,
та раптом не літатиметься так тобі як досі десь літалось,
приходь на піцу з ананасом й чорносливом -
під ранок, по обіді чи в холодний сніжний вечір.

2014
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

фіолет [листопад. 24-е, 2014|03:37 pm]
Листи в майбутнє
1505571_10203144922240645_2758501679866484908_n
ПосиланняПрокоментувати

писанина [листопад. 23-є, 2014|03:26 pm]
Листи в майбутнє
0_12adca_bdf4e3c7_orig

холодні електрички, крізь осінь,
зиму і на виліт в травень.
люба доле моя, я пілігрим,
що збився з шляху, дай мені знак.
дівчинко моя, все це сниться мені
чи в димах провінційних кав'ярень,
хтось дійсно вірить у те,
що пісні мої іншим блукаючим втішний маяк?..

річка. будинок. цемент, що покрився травою.
в вікні чиясь постать знайома.
зі сходу на захід, куди б не гонили вітри,
я вертаюсь сюди,
доле люба моя, на вівтар самозречення душу несу,
я з тобою як вдома,
а може по світі на мене чекають десь діти мої і сади,
що просять води, просять вапна і рук,
що доглянуть, отішать,
для кого я буду і світом, і світлом,
і смерком, що сни навіває чумні,
і будуть приходити в гості
до мене ночами і ліпші і гірші... -
я ціле життя вчився інших сприймати
такими якими родились вони.

а поки біжу і тікають зі мною
міста світанкові у спогадах теплих,
і хмари ховають зірки,
а з зірками печалі й тривоги мої,
мій дім там де ти,
моя стежка ногами Христа по розмитих поверхнях,
я серед чужих став своїм,
а своїм я віддав свої кращі пісні.
ПосиланняПрокоментувати

писанина [листопад. 19-е, 2014|05:58 pm]
Листи в майбутнє
!! 694318_original

любити. любити.любити.

я належав до одного стрьомного бандугрупування,
ми мали тактику, стратегію, прийомчики і, звісно, ворогів,
ми мали карти місцевості, ми мали сильне бажання,
але нам не продавали спиртного, бо ми були надто малі.

а які гангстери без бухла і курива?
це як шльондри без підборів, кружевного й червоних панчох,
і хоч було не ясно - нас дурять чи ми дуримо,
багатьох гангстерів з часом на стало, не всіх, підкреслю, але багатьох.

я досі належу до одного стрьомного бандугрупування,
обличчя змужніли, але ми боремося за чисте кохання.
ми досі маємо тактику, стратегію, прийомчики і, звісно, ворогів,
але нам досі не продають спиртного, по 10-ій на точках дають відбій.

я би здохнув з того всього,
та цікавіше жити.
я би й тебе прикінчив, щоб не мучилась більше,
та цікавіше любити. любити. любити.

2014
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

фіолет [листопад. 19-е, 2014|04:12 pm]
Листи в майбутнє
7rJJESRpYw4
Посилання11 коментарів|Прокоментувати

писанина [листопад. 6-е, 2014|04:43 pm]
Листи в майбутнє
0_e1918_c290d5e9_orig

Історії міста Химерного
9 – Ігри в любов і смерть /Епілог, або Кожен живе по імені своєму

Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/11/06/
Приємних висновків! Попередні частини шукайте в тому ж блозі. Дякую за увагу.)
ПосиланняПрокоментувати

звук [листопад. 4-е, 2014|01:03 pm]
Листи в майбутнє


новий сингл. завантажити і дізнатися більше.
ПосиланняПрокоментувати

писанина [листопад. 4-е, 2014|01:01 pm]
Листи в майбутнє
у стрічці новин мертві чергуються з котами,
осінь з виборами, танки з хітами,
і тільки на твоїй стіні тиша і спокій,
я б і сам так хотів, але світ мій від кроку до кроку
зітканий з нових викликів, падінь і підйомів,
тому лишайся такою ж -
а я на твоїй стіні буду як в мами вдома.

з циклу "50 відтінків йобнутості в мережі"
ПосиланняПрокоментувати

(без теми) [жовтень. 31-е, 2014|03:53 pm]
Листи в майбутнє
ві

Гарно.Краса моря співзвучна красі гір.
Що я робитиму, коли самокат мого життя впреться в трикутник стін?..
Що я робитиму, коли ви прийдете зі мною попрощатися,
А замість сина міста побачите дитя лісів?..

Як немовля з піни морської роджене,
Ритмами хвиль заколисане, тишею бухт здичавілих в мені,
Навчила б мене танцювати, і байдуже - взутий чи босий я,
Ми діти на мертвих качелях безмежжя, на квітах веcняних джмелі.

2014
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

писанина [жовтень. 29-е, 2014|08:49 pm]
Листи в майбутнє
0_e1736_7e8a1fc2_orig

Історії міста Химерного - 8 – На волю. З життя кімнатних рослин.
Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/10/29/
Приємних дослідів! Попередні частини шукайте в тому ж блозі.
ПосиланняПрокоментувати

в країні ілюзій [жовтень. 27-е, 2014|02:08 pm]
Листи в майбутнє
_1_by_benowski-d65ntnr

легше бути,
ніж знати, що тебе може не бути.
легше потонути,
ніж знати, що ніколи не торкався моря.
і так, ліпше спробувати,
ніж знати, що міг і змовчав.

із циклу "не проїбатись по життю"
ПосиланняПрокоментувати

писанина [жовтень. 23-є, 2014|09:21 pm]
Листи в майбутнє
0_e1731_a91dd86c_orig

Історії міста Химерного - 7 – Любов у маленькому місті
Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/10/23
Приємних спостережень! Попередні частини шукайте в тому ж блозі.
Посилання4 коментарі|Прокоментувати

писанина [жовтень. 22-е, 2014|01:55 pm]
Листи в майбутнє
! 286154_original

та я форматний як форма шкільна в 90-ті,
і батьківщина моя ще той омріяний рай,
ми так зжилися з поганим, що відчуваєм хороше
тільки тоді, коли стадом виходим на край.

вода пустих обіцянок, гарячу з крану забули,
і що не можна так далі привчають нас з дитсадків,
життя складається з ям, з відкатів і парадоксів,
на маскараді чужому ми в масках та без штанів.

і ти нічого не скажеш, бо нас не слухають більше,
не почекаєш на завтра, бо завтра більше нема,
я так дивуюсь обличчям, які щасливі в нещасті,
я так радію живим, яких не зжерла війна.

та я форматний як форма шкільна в 90-ті,
і не приспить нас ця ніч, не заколишуть вітри,
ми так зжилися з поганим, що відчуваєм хороше
тільки тоді, коли нам про це кажуть згори.

віщують бурі й морози вчорашні маги й прогнози,
віщують нових героїв з екранів і з ревлистків,
віщують довге життя, а з ним і гради, і грози,
ми так зжилися з поганим, що в дім пустили чортів.

та не спіши відкривати в хурделицю двері,
допоки ноги твої ще носять літнє взуття...

2014.
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

писанина [жовтень. 16-е, 2014|06:23 pm]
Листи в майбутнє
4569330_900

Історії міста Химерного - 6 – Лівша і його перша любов
Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/10/16/
Приємних копирсань!Попередні частини шукайте в тому ж блозі.
ПосиланняПрокоментувати

писанина [жовтень. 14-е, 2014|02:19 pm]
Листи в майбутнє
пісні по осені

осінь, моя закривавлено втомлена осінь,
я вийшов назовні, я сплив на поверхню води,
десь ближче до ночі міста вимирають і босі
ганяють квача між деревами п'яні у дрова вітри;
я різко заткнувся, я міцно запнувся й завмер,
я впав у калюжу, калюжею бруду розтікся по тілу твоєму,
я вимкнув тут світло, я стер всі пісні і для світу помер,
любити чи жити тобі, ковтати чи ні мою сперму?..


осінь, моя закривавлено втомлена осінь,
і пам'ять моя не тримає ні дат, ні імен, ні доріг,
це просто вірші, тільки ми тут з тобою не просто,
я їду не знаю куди, бо втікаючи знову прибіг
до себе такого, до вересня в сонці і жовтня в лимонному листі,
і всі мої ліпші надії ти знаєш як знаєш перші пісні,
хотіти померти у двадцять там з чимось, та можна хотіти і вище,
мій настрій сьогодні залежить від того, дасиш ти мені або ні.


осінь, моя закривавлено втомлена осінь,
я вийшов по першій до міста, зустрівся з старим ліхтарем,
згадали всіх мертвих, всіх тих, хто запрошує поночі в гості,
й хрестовим походом пішли на червоногарячий едем.
я хочу лишитись з тобою і хочу втекти, щоб шукали довіку,
я хочу присісти в компанії п'яних з гітарою й рвати мінор,
я хочу щоб ця заметіль понад нами родила в мені чоловіка,
та більше всього хочу ліжка холодного, в ньому тебе і затягнутих штор.

2014
Посилання1 коментар|Прокоментувати

писанина [жовтень. 7-е, 2014|06:47 pm]
Листи в майбутнє
my_best_friend_silence__by_psychosomaticc-d5531qc

Історії міста Химерного - 5 – Привіти в космос

Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/10/07/
Приємних мандрів! Попередні частини шукайте в тому ж блозі.
ПосиланняПрокоментувати

книги [жовтень. 6-е, 2014|01:10 pm]
Листи в майбутнє
hash 879dcc03e0f9df160bcc752c7bb941c0ab439d52

"ви схожі на свої листи" (с)

Чарльз Буковскі - Жінки (1978)

Друга книга епатажного американського письменника, прочитана мною після "Поштамту". І здорово і всі діла, але є чітке розуміння того, що коли не їбеш все рухоме навколо і не вливаєш в себе щодня літрами бухло, хрін до кінця просциш всю атмосферу його творчості.

І ще - чомусь мені видається, що описані ним жінки були далеко не такими гарними, якими він пропонує їх читачу.)) втім, все в ключі його ж життєвого "відкриття" - людям потрібна красива брехня. Не більше. До автора ще однозначно повертатимусь. Хто ж його зна, як в майбутньому повертатиметься моє життя.
ПосиланняПрокоментувати

в країні ілюзій [жовтень. 3-є, 2014|09:56 pm]
Листи в майбутнє
IMG_1849
ПосиланняПрокоментувати

фіолет [жовтень. 3-є, 2014|10:09 am]
Листи в майбутнє
idp-OV2a9Cg

QgQLUigYqSM

V5XA9gnmw_I
ПосиланняПрокоментувати

тенденції [жовтень. 2-е, 2014|05:08 pm]
Листи в майбутнє
121120
Посилання3 коментарі|Прокоментувати

писанина [жовтень. 2-е, 2014|05:02 pm]
Листи в майбутнє
0_e1732_60a1fbcd_orig

Історії міста Химерного / 4 – Спаплюжені серця
Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/10/02/
Приємних мандрів! Попередні частини шукайте в тому ж блозі.
ПосиланняПрокоментувати

а тим часом в Луцьку... [жовтень. 1-е, 2014|01:43 pm]
Листи в майбутнє
kolos odyn

презентую нову пісню в рамках сольного проекту. тут.
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

фіолет [жовтень. 1-е, 2014|01:41 pm]
Листи в майбутнє


сьогодні нам 5 років.) все далі, далі і далі.
ПосиланняПрокоментувати

книги [вересень. 29-е, 2014|04:04 pm]
Листи в майбутнє
57jwqpxVN54

Андрій Курков - Львівська гастроль Джимі Хендрікса (2012)

Ще один новий для мене український автор, який пише російською, але книгу якого я читав в перекладі українському. Все таки треба було читати в оригіналі, бо переклад Бойка не дуже сподобався (як приклад, кількість вжитого в тексті прикметника "єхидна" у його різних варіаціях просто вражає і коле очі.) / загалом твір цікавий, хоча геометрично часом надто прямолінійний як для оповіді з елементами сюрреалізму.

Історія про Львів, у якому в наші дні зустрічаються хіпі, колишні кегебісти, сучасні українські письменники, світила нетрадиційної "дорожньої" медицини, бомжі і моряки... всіх їх поєднують події, які починають ночами відбуватися у місті Лева і які знаменуються появою над головами чайок, стійким запахом моря в повітрі та паралізуючим страхом, який "ламає" героїв під час втрапляння в "некомфортні" зони; підозрюють потенційний вихід Карпатського моря назовні, але чи так воно насправді, переконаєтесь самі, коли надумаєте прочитати книгу.)

Ну і звісно, рука Джиммі, яка нібито похована на Личаківському. Такий собі магічний реалізм із львівським шармом.) Можна. Сьогодні вночі, після концерту, заблукавши в плетиві бруківчаних провулків, так і ловив себе на думці, що очікую побачити героїв книги у перехожих та водіях автівок.) А це вагомий плюс до вражень опісля прочитання "гастролі..." .
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

фіолет [вересень. 27-е, 2014|07:57 pm]
Листи в майбутнє
qhw78cNAcDI

завтра. львів.
ПосиланняПрокоментувати

а тим часом в Луцьку... [вересень. 27-е, 2014|10:10 am]
Листи в майбутнє
IMG_1866
ПосиланняПрокоментувати

а тим часом в Луцьку... [вересень. 26-е, 2014|03:47 pm]
Листи в майбутнє
IMG_1853
Посилання1 коментар|Прокоментувати

книги [вересень. 26-е, 2014|09:28 am]
Листи в майбутнє
Mister Mercedes Full Dust Jacket

Стівен Кінг - "Містер Мерседес" (2014)

Кінг-детектив у своїй новій трилогії про копа на пенсії та його друзів. Справа стосується серійного вбивці-психопата, який тямить у сучасних технологіях, підпрацьовує продавцем морозива, а у вільний час, між плануванням різних способів знищення світу, підглядає за маминими трусиками. Ніякої вам містики - тільки робота мізків, інтуїція і жінки за 40.)

цієї осені Кінг має ще однією книгою потішити.. чекаємо)
ПосиланняПрокоментувати

писанина [вересень. 24-е, 2014|06:36 pm]
Листи в майбутнє
0_e18e9_5d3ef71d_orig

Історії міста Химерного / Розділ 3. Гіпноз для невинних.
Читати за посиланням http://kolossok.wordpress.com/2014/09/24
Приємних мандрів! Попередні частини шукайте в тому ж блозі.
ПосиланняПрокоментувати

писанина [вересень. 22-е, 2014|04:29 pm]
Листи в майбутнє
я вода, що живе без спокою,
я птах, що спить в польоті,
я пісок, що тече дорогою,
я в болоті, бо сам болото.

2014
ПосиланняПрокоментувати

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]