?

Log in

писанина - Щоденник людини [entries|archive|friends|userinfo]
Листи в майбутнє

[ website | Музична формація =ФІОЛЕТ= ]
[ АвтоБіо | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

писанина [грудень. 11-е, 2014|05:57 pm]
Листи в майбутнє
алхімія тонких країв

самотність твоїх вечорів - я боюся,
що груди розірвеш і впустиш туди заметіль,
ненавиджу очі твої і на них же молюся,
і жив би з тобою та з цукром смакуючи сіль
не знав би до скону як тіло твоє розділити зі світом,
як серце твоє у руках своїх втримати і не зійти
на мізер, на слабкість ревниву, на відчаю сніг млосним літом,
де прірва для мене, для себе ти бачиш надійні мости.

тим літом ми часто лежали в траві і вглядалися в небо,
прогріта земля нам комфортніша ліжок м'яких,
нас перло від світу, від нас самовпевнених перло,
від думки про те, що під зорями більше не буде таких.
горіли міста понад вечір, то молодість мліла в пожежах,
і тисячі юних, доросліших рвали сердець благодать,
під ноги лягали невинності, клятви, слова і одежі
і падали ми в неосяжну безодню зіркових латать.
все ліпше в собі я віддав тобі так, наче завтра не стало,
все темне в собі ти відкрила мені і чекала на світла ковток,
і важко опісля ходити землею, коли ти ногами топтався по хмарах,
буденність гіркіша за попіл колись запашних пелюсток.
твоя неприкаяність, мій егоїзм - ми змішали в єдине
невтішне і радісне, кисле й солодке, алхімія тонких країв,
і вовчі обійми мої і свобода твоя лебедина,
любові тобі всеприйнятної, спокою серцю своєму - чого я хотів?
і спала ти, сизий туман оповив краєвиди, протиснувся в стіни,
я мовчки зібрав все потрібне, закрив за собою вхідні,
лишив тобі серце своє на подушці й повіявся в далі осінні,
а все, що лишилось у грудях, словами посаджу в пісні.

інакшість твоїх вечорів - я боюся,
що хтось не підтримає, хтось не відчує, не лишить вогню у вікні,
ненавиджу очі твої і на них у піснях я молюся,
і жив би з тобою та руки мої нині стали для тебе чужі.
у зимах холодних, прудких хуртовинах спокійно мені поміж рим,
життя своє міряю точками карти і голосом зірваним в тишу,
я знаю, що значить любов відтепер - це не спокій з собою таким,
це радість за тебе і щастя твоє, хто б кого і коли не залишив.
ПосиланняВідповісти