?

Log in

писанина - Щоденник людини [entries|archive|friends|userinfo]
Листи в майбутнє

[ website | Музична формація =ФІОЛЕТ= ]
[ АвтоБіо | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

писанина [січень. 15-е, 2015|02:23 pm]
Листи в майбутнє
я знаю залізно життя

наші розшиті бісером сміху хмільні місяці,
неначе уривки із книг - щось спливає із пам'яті,
щось рідне на дотик - підлога, дивани, стільці...
твої?.. чи вже іншим, чужим кимось зайняті?..

ми виросли з книг Бегбедера, ми в музику Баха вросли,
тепер ми свідомі життя як щоденно-програмного бою,
і там де колись вечорами сиділи смішні пацани,
ти знаєш - не так вже і просто під тридцять лишатись собою.

а потім читаєш щоденник свій - з ким це було?..
і звідки в тобі була певність - що ми - це сьогодні й назавжди?..
свобода зійшла на іскристі бажання, бажання - на чисте бабло,
помер Кастанеда, романтика юності й істини правда.

та ні... що б не дохло там з часом, куди б не котились роки,
і руки чиї б не торкали плечей твоїх, я не вмираю,
я й досі тримаю у пам'яті - грудень, дві холодом вмиті щоки
тулилися спрагло і знали, що світу їм буде замало.

і скільки б тій парі не випало часу на п'яне разом,
і скільки потому б чужих не приходило в ліжку з тобою поспати,
я знаю залізно, життя - це намисто моментів, життя - це любов,
хай краще розірве тебе на шматки, ніж ти інших на вдалі цитати.

епоха великих депресій - і боязнь не встигнути встигнути все
розводить людей по холодних квартирах, по офісних нірках стандартних.
я знаю залізно, життя - це від Луцька до Львова розбите в нічого шосе,
я знаю, кому все дається полегко, той потім втридорога платить.

мінялись обличчя, квартири, роботи, смаки - не мінялось життя,
у пазлах своїх протирічних воно формувало довершеність,
ми виросли з книг Бегбедера, помер Кастанеда, зносилися тисячі "я",
я знаю залізно, життя - це намисто випадків, а не кармічна приреченість.

2015
ПосиланняВідповісти